Пошук по сайту

Природознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Методичний супровід реалізації шкільних навчальних программ з фізико-математичних дисциплін

Методичний супровід реалізації шкільних навчальних программ з фізико-математичних дисциплін







Методичний супровід реалізації шкільних навчальних программ з фізико-математичних дисциплін

Складовими системи роботи методистів є:

- науково-методична та практична їх підготовка до організації методичної роботи шляхом: своєчасного проходження курсів; навчання на постійно діючих семінарах різних рівнів; участі у конференціях;

- моделювання структури методичної роботи з педагогами певного фаху;

- реалізація творчого підходу до організації та проведення роботи з педагогами;

Перша складова даної системи включає:

- добір законодавчих та нормативних документів про освіту, діяльність методичних служб;

- розробку методичних рекомендацій, пам’яток, алгоритмів різних аспектів діяльності методистів;

- проведення консультацій, співбесід щодо планування роботи, використання інтерактивних форм навчання педагогічних кадрів.

Професійний рівень методистів дає можливість створити власну інтегровану систему науково-методичної роботи, яка ґрунтується на діагностичному, диференційованому, особистісно-орієнтованому підходах і спрямована на розвиток професійної компетентності, стимулювання самоосвіти та творчих пошуків кожного педагога.

Особливістю районної методичної роботи є проведення двічі на рік загальних засідань методичних об’єднань, циклових МО різних фахів та диференційованих семінарів-практикумів.

Методисти звертають особливу увагу на надання методичної допомоги молодим спеціалістам, сприяють росту їхньої професійної майстерності, залученню до активної участі в роботі методичних формувань.

Метою методичної роботи з молодими учителями є удосконалення системи знань з методики викладання навчальних предметів та освоєння позитивного досвіду. Використовуються такі форми методичної роботи: місячник педагога-стажиста, семінари-практикуми, співбесіди, групові консультації, «майстер-класи» досвідчених вчителів, співбесіди, відкриті уроки, огляди новин психолого-педагогічної та методичної літератури. Зокрема, проводяться бесіди за змістом навчального предмета, з методики його викладання, навчального плану, програм, вимог щодо ведення журналів та оформлення шкільної документації, оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Саме такий зміст роботи був спрямований на вироблення в молодих учителів умінь контролювати, обліковувати, оцінювати результати діяльності.

Слід зазначити, що при проведенні заходів, методисти не лише надають перевагу активним та інтерактивним методам роботи, але й наповнюють їх творчим змістом, аналізують їх результативність. Таким чином, методисти виступають у ролі фасилітаторів. Надають допомогу в особистісному професійному розвитку вчителів, створюють умови для формування у них здатності набувати новий досвід, усвідомлення значущості нової педагогічної ідеї для вдосконалення освітньої практики.

Робота відділу освіти Катеринопільської райдержадміністрації у 2012-2013 навчальному році здійснювалася відповідно до законодавчих документів, що визначають основні напрямки модернізації математичної освіти, а саме: Указу президента України №926/2010 від 30 вересня 2010 р. «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», «Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року», методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту про вивчення математики та стрижневих векторів регіональної системи освіти.

Діяльність відділу була спрямована, перш за все, на підвищення якості математичної освіти в школах району. З цього приводу ми:

- проаналізували стан науково-методичного, дидактичного, інформаційного забезпечення процесу викладання математики;

- визначили рівень професійної компетентності вчителів;

- визначили чинники, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів,

- підготували пропозиції та рекомендації щодо поліпшення рівня якості математичної освіти;

- проаналізували особливості навчальної програми та нових підручників для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, які працювали за новою програмою 11-річної школи;

- учителям, які працювали в 10-11 класах, були надані рекомендації щодо планування навчального матеріалу, методики викладання окремих тем з алгебри та початків аналізу й геометрії у старших класах.

Результати цієї роботи обговорювалися на методичних об'єднаннях учителів математики.

Відділ брав активну участь у громадському обговоренні Державного стандарту з математики та нової програми з математики для 5-9 класів, які були ухвалені на Першому з'їзді математиків.

Одним із пріоритетних напрямків роботи відділу математики був моніторинг якості освіти, який, перш за все, передбачав виявлення тенденцій у динаміці якісних змін навчальних досягнень учнів. Для цього у 6, 9, 11 класах протягом навчального року були проведені діагностичні, тематичні та підсумкові контрольні роботи, що виявили динаміку індивідуальних досягнень учнів протягом року. Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів з результатами минулого року.

Аналіз результатів моніторингових досліджень свідчить, що переважна більшість учителів розуміє і виконує основні завдання викладання математики. Разом із тим ще не всі педагоги досягають загальноосвітніх цілей викладання математики в класах різних профілів навчання:

- передавати учням певну систему математичних знань, умінь і навичок;

- навчити учнів володіти усною і письмовою математичною мовою з усіма притаманними їй якостями (простота, чіткість, повнота, лаконічність тощо);

- самостійно здобувати знання.

Ці суттєві недоліки пояснюються цілою низкою типізованих причин:

- збереженням стереотипів у процесі фальсифікування отриманих результатів моніторингових досліджень;

- недостатньою увагою до організації самоосвітньої діяльності вчителів; самоосвіта вчителів у традиційній системі навчання залишається вторинним процесом, вона не стала основним засобом духовного збагачення й розвитку особистості учня;

- трудності школярів пов'язані з відсутністю умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співставляти її з програмами з основ наук;

- організаційне й методичне забезпечення учнів з метою розвитку загально-навчальних умінь і навичок самостійного здобуття знань як одного із пріоритетів підвищення якості освіти знаходиться ще на досить низькому рівні;

- неспроможність окремих учителів подолати стереотипи та вийти на інноваційні педтехнології навчання;

- недостатній рівень наставницької роботи з вчителями математики, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст».

Для усунення недоліків необхідно:

  • створити відповідні умови щодо формування свідомих потреб учнів самостійно отримувати знання з різноманітних джерел інформації;

  • постійно відслідковувати рівень зростання навчальних досягнень учнів;

  • звернути увагу на формування творчих здібностей учнів;

  • підвищувати якість корекційно-аналітичної роботи в системі моніторингових досліджень;

  • підвищувати власний педагогічний рівень щодо аналітико-прогностичної діяльності в системі моніторингових досліджень;

  • упровадити моніторинг рефлексивної діяльності учнів;

  • забезпечити системний педагогічний супровід моніторингового процесу.

Таким чином, система методичної роботи з учителями математики потребує суттєвого вдосконалення. Вона повинна задовольнити потреби кожного вчителя на науково-обгрунтованому діагностико-прогностичному рівні, відпрацьовувати практичні вміння вчителя в оптимальному поєднанні традиційних та інноваційних форм роботи.

Шкільний курс математики у новому 2013-2014 и.р. буде вивчатися за програмами минулого року.

Нова навчальна програма з математики для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка була прийнята на Першому з'їзді математиків, запроваджується з 2013-2014 н.р. лише у 5 класах. Вона базується на нових Стандартах, основною метою яких є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам'яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

У 2013-2014 н.р. триватиме робота щодо проведення моніторингу навчальних досягнень учнів, який в умовах компетентнісно-орієнтовного підходу став технологічною основою системи управління формування навчальних досягнень і дасть можливість спроектувати траєкторію особистого розвитку кожного учня.

Необхідно проаналізувати методичні прорахунки минулого року та провести корекційну роботу, спрямовану на усунення прогалин у знаннях учнів та вдосконалення їх самоосвітньої навчальної діяльності, розвиток навичок самоконтролю.

Для поліпшення стану викладання математики пропонуємо:

1. Керівникам шкіл:

- посилити контроль за станом викладання математики в школі, особливо за виконанням практичної частини програми: наявністю самостійних, тематичних, семестрових, річних, контрольних робіт та їх змістом із урахуванням повторення матеріалу за змістовими лініями;

- звернути увагу на формування ключових (життєвих) компетентностей через організацію контролю за самоосвітньою діяльністю учнів на уроках математики;

- стимулювати творчу активність учителів математики шляхом інтеграції освітньої та самоосвітньої діяльності.

2. Методичним об'єднанням учителів математики:

- обговорити стан викладання математики в школах району, результати державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання, розробити систему дій щодо поліпшення якості знань учнів з математики;

- розглянути особливості нової навчальної програми та методики вивчення окремих тем з математики у 5 класах відповідно до основних завдань Державного стандарту.

3. Учителям математики:

- проаналізувати помилки, допущені під час моніторингових досліджень, державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання та врахувати їх при навчанні математики;

- виконувати основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів, такі як: контролюючу (передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу (дає змогу вчителеві відповідним чином планувати й викладати навчальний матеріал)); навчальну (зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, за якої проведення сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, удосконаленню навичок і вмінь); діагностично-коригуючу (передбачає з'ясування причин трудностей, які виникають в учня під час навчання);

- спрямувати самоосвітню діяльність учнів на: усунення прогалин і недоліків у математичній підготовці, виявлених при вивченні рівня їх освіченості протягом усього року; формування вмінь і навичок самостійного здобування знань; удосконалення методів і прийомів творчої діяльності, пошуків варіантності розв'язання задач і вправ поглибленого рівня, що потребують використання складних алгоритмів, нестандартних способів;

- своєчасно готуватися до викладання тем шкільного курсу з математики.
Фізика та астрономія

Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, що відбуваються останні двадцять років у європейських країнах і пов'язані з визнанням значущості знань як рушія суспільного добробуту й прогресу.

Шкільний курс фізики як навчальний предмет в структурі освітньої галузі відіграє роль базового компонента природничо-наукової освіти і належить до інваріантної складової загальноосвітньої підготовки учнів в основній і старшій школах. У площині вирішення проблеми розвитку особистості учня засобами фізики, як навчального предмета, він формує в учнів предметні компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду, розвитку експериментальних умінь та творчих здібностей.

Звертаємо вашу увагу, що шкільний курс фізики побудовано за двома логічно завершеними концентрами.

В основній школі (7-9 кл.) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичних знань. Він продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, засвоєних у пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями й законами, які дають змогу пояснити наявність найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки та технологій.

Одним із головних завдань навчання фізики в середній школі є засвоєння учнями системи фізичних знань та здатність застосовувати їх у процесі пізнання та у практичній діяльності, що дає змогу зрозуміти й пояснити явища природи, а іноді й відкрити нові.

Програмою з фізики передбачено обов'язкове розв'язування задач різного типу. Процес розв'язування задач з фізики розвиває здібності учнів, самостійність у роботі, розширює знання про застосування фізичних досягнень у практичному житті. Фізичні задачі можна ефективно використовувати на різних етапах вивчення матеріалу: для постановки проблеми, що вимагає розв'язання, для повідомлення нових тем, для формування практичних умінь і навичок учнів, для перевірки якості засвоєння матеріалу, для повторення, закріплення та узагальнення матеріалу. Проведення зовнішнього незалежного оцінювання вимагає від учителя використання практико-орієнтованих завдань та тестових форм контролю предметних компетентностей учнів.

Лабораторні роботи є початковою стадією для обгрунтування теорії, необхідні для перевірки теоретичних знань, для демонстрації використання законів фізики на виробництві, підвищують інтерес до фізики. Виконання лабораторних робіт передбачає оволодіння учнями певною сукупністю умінь, які в цілому становлять узагальнене експериментальне вміння. При підготовці та проведенні лабораторних робіт як в основній, так і в старшій школі, слід звертати увагу на розвиток умінь учнів, планувати експеримент та узагальнювати й інтерпретувати отримані результати.

Згідно з вимогами програми лабораторні роботи, зазначені у програмі, як і демонстрації, є обов'язковими. Залежно від умов даної школи учитель може заміняти окремі роботи або демонстрації рівноцінними, а також збільшувати їх кількість за рахунок введення короткочасних експериментальних завдань, об'єднувати деякі лабораторні роботи в одну. Окремі лабораторні роботи можуть виконуватися за допомогою комп'ютерних віртуальних лабораторій тощо, а також пропонуватися учням як навчальні проекти.

Фізичні практикуми, як правило, проводяться в кінці навчального року з метою повторення, узагальнення та систематизації знань учнів. Із переліку робіт, що пропонуються, за вибором учителя виконуються роботи тривалістю одна або дві години. При одногодинних роботах обсяг завдань для учнів скорочується.

Домашнє завдання краще задавати диференційоване, з вільним вибором варіанту, щоб запобігти перевантаженню учнів з низьким та середнім рівнем і створити умови для подальшого розвитку дітей з достатнім та високим рівнем навчальних досягнень. Для прищеплення інтересу до фізики учням також корисно задавати домашні досліди й експериментальні роботи.

Курс астрономії спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина стикається в повсякденному житті, має розкривати еволюційні зв'язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв'язок астрономічної науки з іншими природничими та технічними науками.

Оскільки в Україні започаткована Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії, при використанні програми рівня стандарту та академічного рівня (17 годин на рік) вивчення предмета рекомендуємо проводити наступним чином - у 1 семестрі по 1 годині на тиждень.

Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв'язувати задачі. У зв'язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв'язувати задачі астрономічного змісту. Розв'язування задач, особливо типових, має сприяти закріпленню вивченого матеріалу, демонструвати єдність астрономії з математикою та фізикою.

Особливої уваги потребує виконання практичної частини програми з астрономії. Програма рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим практика, зокрема результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, засвідчує, що учні знають зоряне небо на неналежному рівні: не орієнтуються в сузір'ях; не можуть вказати найяскравіші зорі у відомому сузір'ї; недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це можна рекомендувати проведення комбінованого практичного заняття, на якому доцільно показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір'я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.

Навчальна програма профільного рівня містить тематику п'яти практичних робіт, яка є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також викладач може запропонувати й іншу тему роботи.

Методичним об'єднанням учителів фізики та астрономії рекомендуємо:

    1. Визначити інноваційні аспекти методичної роботи з учителями фізики та астрономії з огляду на готовність їх до модернізації змісту фізичної та астрономічної освіти відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;

    2. Проаналізувати та обговорити на засіданнях МО (усіх рівнів) результати проведення ЗНО з фізики та результати участі учнів у Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня», Всеукраїнському турнірі юних фізиків, Інтернет-олімпіаді з фізики та Всеукраїнських учнівських олімпіадах з фізики та астрономії;

    3. Створити систему роботи щодо виявлення, вивчення та розвитку творчих здібностей учнів;

    4. Виявити позитивний, результативний педагогічний досвід та сприяти його розповсюдженню, використовуючи різні механізми його впровадження:майстер-класи, презентації, педагогічні майстерні;

    5. Мотивувати вчителів щодо цілеспрямованої підготовки учнів до участі в творчих конкурсах, олімпіадах, турнірах, залучення школярів до науково-дослідної діяльності в інтеграції з науковими установами та ВНЗ;

6. Урізноманітнювати форми роботи з учителями в міжатестаційний період з метою створення умов для особистісного та професійного їх зростання.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів Кафедра природничо-математичних...
Орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу та деякі зауваження щодо викладання фізики за новою програмою

Аналіз роботи вчителів природничо математичних дисциплін
Укладач: Гострик В. В., керівник шкільного методичного об'єднання вчителів природничо-математичних дисциплін Криворізької спеціалізованої...

зав кафедри теорії І методик природничо-математичних дисциплін І...
Гільберг Т. Г. – зав кафедри теорії І методик природничо-математичних дисциплін І технологій хоіппо, к г н., доцент

Управління освіти, молоді та спорту
У зв’язку із зміною учнівського контингенту в навчальних закладах району, із метою забезпечення усіх школярів підручниками, за підсумками...

2015/2016н р. Працівники міського методичного кабінету управління освітим. Світловодська
Методичний супровід удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників

Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення...

Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення...

Доповідь, наказ про структуру методичної роботи
Аналітико-експертна І дослідницька діяльність рмк. Методичний супровід навчально-виховного процесу в освітніх закладах району

Пояснювальна записка Курс української мови важлива складова загального...
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом,...

Пояснювальна записка Курс української мови важлива складова загального...
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




p.ocvita.com.ua
Головна сторінка