Пошук по сайту

Природознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Формування природничо-наукової компетентності студентів педагогічного училища майбутніх вчителів початкових класів приходько С. В

Формування природничо-наукової компетентності студентів педагогічного училища майбутніх вчителів початкових класів приходько С. В





ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО УЧИЛИЩА -

МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Приходько С. В.

Виший комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені Л.С.Макаренка»
В умовах сьогодення, коли в усіх сферах життя молодої країни відбуваються перетворення, в умовах приєднання України до Болонського процесу виникає потреба переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх вчителів початкових класів - кваліфікованих фахівців, які володіють педагогічною професією, здатні ефективно і творчо працювати на рівні світових та європейських стандартів у мінливих умовах ринку, готові до постійного професійного розвитку, соціальної і професійної мобільності. Підготовка вчителя початкової школи повинна відповідати сучасним запитам соціуму, включати: оволодіння методами пошуку, аналізу і синтезу процесів та явищ, корекцію професійної діяльності. Розв'язання цього завдання можливе при реалізації компетентнісного підходу у вищій професійній освіті.

На думку Д. Іванова, К. Мітрофанова, О. Овчарук та інших вчених компетентнісний підхід в освітньому процесі с одним із підходів, в яких здійснюється спроба внести особистісну сутність в освітній процес. Це підхід, який акцентує увагу на результатах освіти, в якості яких розглядається не сума засвоєних знань, умінь і навичок, а здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях [1, 2, 3].

Поняття компетентнісної освіти , освітньої компетентності прийшло із зарубіжних країн. Під компетентнісним підходом у вищій педагогічній освіті розуміють такий підхід до підготовки майбутнього вчителя, який спрямований на реалізацію особистісно зорієнтованого навчання фахівця, формування готовності й здатності педагога діяти в мінливих умовах освітнього ринку.

Проблемі формування професійної компетентності майбутнього вчителя присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених: О. Вознюк, С. Кубіцького, С. Цимбал, А. Хуторського, С. Шишова та ін.

Метою даної роботи є здійснити пошук найбільш ефективних шляхів формування природничо-наукової компетентності студентів педагогічного училища майбутніх вчителів початкових класів.

Аналізуючи наукові джерела, можна зробити висновок, що єдиного підходу до визначення поняття «професійна компетентність» не існує. Проте, більшість вчених розглядає компетентність як інтегральну характеристику, яка визначає готовність і здатність на високому професійному рівні викопувати свої посадові та фахові обов'язки відповідно до сучасних теоретичних та практичних надбань, професійного і життєвого досвіду, цінностей і здібностей. Важливою складовою професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів є природничо-наукова компетентність, яку ми формуємо у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової підготовки. Природничо-наукова підготовка студентів педагогічного училища є важливим компонентом підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Вона включає вивчення студентами таких природничо-наукових дисциплін: «Основи природознавства», «Екологія/Основи екології», «Анатомія, фізіологія, патологія дітей з основами генетики», «Валеологія», «Основи медичних знань». Її мета полягає у тому, щоб сприяти формуванню професійно компетентної та творчої особистості майбутнього вчителя початкових класів на основі засвоєння студентами необхідного обсягу теоретичних природничо-наукових знань (географічних, ботанічних, зоологічних, екологічних, анатомічних, фізіологічних, гігієнічних) та оволодіння практичними вміннями і навичками, які необхідні майбутньому фахівцю для викладання природознавчого матеріалу курсу «Я і Україна» в початкових класах, здійснення екологічного виховання молодших школярів, для збереження здоров'я школярів, підтримання їх високої працездатності, розуміння особливостей психології дитини, розвитку її здібностей та якостей, здійснення особистісно зорієнтованого навчання і виховання молодшого школяра. Виходячи із сучасних вимог, можна визначити основні шляхи розвитку природничо-наукової компетентності майбутнього вчителя початкових класів: дослідницька, експериментальна діяльність на заняттях; участь у роботі студентських наукових товариств; апробація нових педагогічних технологій під час проведення пробних уроків; активна участь у загально училищних та регіональних конкурсах екологічних проектів, екологічного плакату, конкурсах педагогічної майстерності; використання ІКТ на уроках з предмета «Я і Україна». Але найважливішим, на нашу думку, є формування у студента переконання необхідності підвищення власної професійної компетентності.

Таким чином, ми визначили найбільш ефективні шляхи формування природничо-наукової компетентності студентів педагогічного училища -майбутніх вчителів початкових класів.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Иванов Д.А.. Митрофанов К.Г., Соколова О.В. Компетентностный подход

в образовании. Проблеми, понятия, инструментарий. /Учебно-

методическое пособие. – М.: АПКи ПРО, 2003. – 101 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські

перспективи : Бібліотека з освітньої політики /Під заг. ред. О.В. Овчарук. –

К.: „ К.І.С.»,2004. – 112 с.

3. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири

міжнародної спільноти / Компетентніший підхід у сучасній освіті: світовий

досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики /Під заг.

ред. О.В. Овчарук. – К.:„К.І.С.», 2004 – С. 6-16.

4. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. .//

Отделение философии образования и теоретической педатогики РАО.

Центр «Эйдос», 24.04.2002. – httр//eidos.ru/news/compet.htlm..

5. Цимбал С.В., Вознюк О.В., Кубіwький С.О. Синергетичний та

акмеологічний аспекти формування професійної компетентності студентів

// Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод.

центр вищої освіти, 2005. – Вип. 40. – 279 с.

Сергій Приходько

ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка»,

м. Лебедин

РSV-63@yandeх.rи
ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ПЕДУЧИЛИЩА НА ЗАНЯТТЯХ З АНАТОМІЇ
В даний час усе більшу суспільну значимість здобуває творча праця, а значить і творчо працююча людина, і задача школи - виховання такої особистості, що була б здатна діяти в нових, найчастіше непередбачених умовах. Потреби швидкого оновлення освітньої діяльності країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використання передових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, серед яких основне місце займає проблема розвитку творчих здібностей особистості. Вміння творчо використовувати здобуті знання (креативність) є зараз соціальною цінністю, оскільки допомагає людині виконувати суспільні й професійні функції, робить можливою швидку адаптацію в нових економічних умовах, сприяє швидкому переходу від одного виду діяльності до іншого. А в умовах прискореного науково-технічного прогресу це вміння стає насущною суспільного необхідністю, тому що виробництво відчуває потребу вже не стільки в мускульній силі чи простих навичках розумової праці людини, скільки в її творчих здібностях [9]. Цілком очевидно, що для цього необхідно зробити творчим навчання студентів - майбутніх вчителів. Одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання молодших спеціалістів у галузі освіти, які здатні творчо застосовувати у практичній діяльності найновіші досягнення, є дослідницька діяльність. Досвід свідчить, що розвиток наукових досліджень безпосередньо впливає на якість навчального процесу, оскільки вони змінюють не лише вимоги до рівня знань студентів, а й сам процес навчання і його структуру у вищій школі, підвищуючи ступінь підготовленості майбутніх спеціалістів, їхній творчий практичний кругозір. З метою подолання психологічної інертності студентів, що виникає тоді, коли знання передаються їм тільки на рівні інформації та пасивного її сприймання, необхідно застосовувати ефективні форми навчання до яких належать експериментальні дослідження, зокрема, на заняттях з анатомії людини.

Відомі сучасні вчені С.П. Гончаренко, Ю.І. Мальований, В.А. Онищук М.М. Скаткін, Л.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський та інші, проаналізувавши проблеми пізнавальної діяльності учнів, розробили науково-методичні рекомендації щодо прилучення їх до методів наукового пізнавального пошуку, формування теоретичного мислення та розвитку їхніх творчих здібностей [1]. Одним із важливих напрямів діяльності сучасної вищої школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук і, разом з тим, формує в студентів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Але дослідження показують, що студенти першого курсу (вчорашні школярі) не здатні самостійно розв'язувати проблеми, вирішувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, системно, їм бракує творчої уяви, винахідливості, уміння робити висновки [5]. Однією з причин цього є перевага на шкільних уроках заучування, поглиблення знань, а не забезпечення їх міцності, дуже низька питома вага творчих навчальних завдань. Теоретичні й практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу носять переважно репродуктивний характер.

Вирішити проблему перетворення студента із об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання можна за допомогою різних форм продуктивної діяльності, однією із яких є застосування на занятті творчих завдань. Творчі завдання , орієнтація на самостійне опанування матеріалу, ґрунтовний аналіз джерела з подальшим узагальненням дозволяють виявити інтелектуальний потенціал студента, уніфікувати індивідуальний підхід , враховуючи потенційні можливості кожного. Працюючи над поставленим завданням, студенти повинні відкривати для себе щось якісно нове, досі їм невідоме, таке, що не зустрічалося в їхній практиці. Навчальна новизна поставленого завдання є важливим і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єкта неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності студентів, особливо піл час виконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які неможливо було б виконати, застосовуючи формально знання як основ біології зокрема, так і основ наук у цілому, або користуючись лише певним алгоритмом трудової діяльності. Оскільки за такого підходу робота зводиться до виконання репродуктивних вправ, що не забезпечує належного рівня розвитку творчого мислення, простору для фантазії, прояву ерудиції, вмінь, навичок. Як приклад можна запропонувати варіанти творчих завдань та питань, які можна застосовувати під час вивчення теми «Фізіологія крові та кровообігу». Чому міокард шлуночків серця людини значно товщий, ніж міокард передсердь, а міокард лівого шлуночка товщий, ніж міокард правого? Базові знання: будова серця, серцевий цикл, велике та мале кола кровообігу, швидкість руху крові по судинах. Хід міркувань: 1. Викладач: У чому полягає функція передсердь? Студенти: Передсердя виштовхують кров до шлуночків. 2. Викладач: В чому полягає функція шлуночків? Студенти: Правий шлуночок виштовхує кров до легеневого стовбура (мале коло кровообігу), лівий - до аорти (велике коло кровообігу). 3. Викладач: У якому випадку кров виштовхуватиметься з більшим тиском? Поясніть чому? Студенти: Кров виштовхуватиметься з більшим тиском із шлуночків, тому що надходитиме до різних органів. Від сили скорочення шлуночків залежатиме швидкість руху крові. Чим більша сила скорочення, тим більша швидкість руху крові. А значить, чим товщий міокард шлуночків, тим більша сила скорочення. 4. Викладач: Чому ж тоді міокард лівого шлуночка значно товщий, ніж міокард правого? Студенти: Тому, що кров, яка виштовхується із лівого шлуночка, надходить до великого кола кровообігу (до всіх органів тіла) і має знаходитися під більшим тиском, ніж кров, яка надходить до малого кола кровообігу (до легеневих пухирців). Тиск залежить від сили скорочення м'язів, яка, в свою чергу, залежить від товщини м'яза. Велике значення для організації експериментальної дослідницької роботи має забезпечення студентів відповідними інструктивно-методичними матеріалами. Нами розроблено інструкції до практичних занять, які містять методичні вказівки з виконання та оформлення роботи:

Протокол №

ДАТА ЗАНЯТТЯ: ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

ХІД РОБОТИ : (описати коротко, схематично. Наприклад: «За описаною методикою визначили зміни пульсу і артеріального тиску після фізичного навантаження»)

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛТДУ: ( провести дослідження відповідно до описаної методики, заповнити таблицю №1 та зробити висновки про функціональний стан серцево-судинної системи).

ВИСНОВКИ: (повинні бути конкретними ; випливати з досліду та бути орієнтованими на майбутню професійну діяльність).

Особливу увагу треба приділити формуванню у студентів уміння правильно формулювати висновки. Практика показує, що переважна більшість студентів першого курсу - вчорашніх випускників школи — до висновків записують мету роботи, переформулювавши її. Таким чином, творчі завдання дають змогу перевірити міру засвоєння знань ї активізують процес отримання нових. Слід також пам'ятати, що від студента вимагається не тільки правильна відповідь, а й логічність міркувань, хід думок. Тому розвиваюча мета використання творчих завдань набуває особливого значення.

Таким чином, застосування на уроці завдань творчого характеру дає змогу:

1. Підвищити інтерес до предмета, що є однією з головних умов ефективності навчання.

2. Закріпити знання шляхом залучення студентів до вирішення різноманітних навчальних і практичних завдань.

3. Розвивати індивідуальні можливості й творчі здібності.

4. Вчити пояснювати явища суть фізіологічних процесів, що відбуваються у організмі.

Отже, творчі та дослідницькі завдання активізують навчання студентів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатності використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.

Література

1. Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології //

Рідна школа. – 1998. – № 7-8. – С. 54-56.

2. Казанцеві І. Творчі завдання — шлях активізації пізнавальної діяльності

учнів на уроках біології. // Рідна школа. – 2000. – № 1 і. – С. 69-71.

3. Кузнецова В.И, Уроки биологии. – М.: Просвещение, 1991.

4. Максимова В.Н. Проблемний подход к обучению в школе. – Л.:

Просвещение, 1973.

5. Національна доктрина розвитку освіти України у XXIстолітті // «Освіта

України». – №29 (18 липня 2001 р.)

6. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник / Ред. рада:

В.М. Доній, Г.Н, Несен. Л.В. Сохань та ін. – К.: МО України; УЗМН, 1996.

– 792 с.

7. Савін М.В. Педагогіка. – К.: Виша школа, 1980. -311с.

8. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.

– К., 1982. – 176 с.

С.В. Приходько,

Н.М. Довгаль

Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка», м.Лебедин

РSV-63@уапdех.rи
РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ВМІНЬ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО УЧИЛИЩА

ПРИ ВИВЧЕННІ АНАТОМІЇ
Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти в Україні є оновлення і відтворення інтелектуального потенціалу суспільства. Проблема розвитку інтелектуальних умінь учнів і студентів завжди хвилювала прогресивних педагогів ( К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський). Ця проблема є актуальною і сьогодні. На неї вказують Закон України «Про освіту» (1996), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Національна стратегія розвитку освіти (2011) і ін.

Розв'язання цього завдання потребує як оволодіння учнем, студентом певною кількістю знань, так і розвитку умінь, які є основою інтелектуальної компетентності особистості. Особливої уваги заслуговує питання сформованості інтелектуальних умінь студентів - майбутніх вчителів початкової школи та готовності їх до організації відповідної діяльності в початковій школі. Адже, нові вимоги суспільства до рівня наукової освіченості та загальної культури, викликані інтенсивним розвитком та реалізацією інформанійно-комунікаційних технологій, прискореним запровадженням науково-технічного прогресу, вказують на потребу формування в студентів особистісних новоутворень. Особливо актуальною постає проблема пошуку шляхів підвищення ефективності розвитку інтелектуальних здібностей студентів.

Аналіз останніх психологічних досліджень з діагностики інтелектуальних і творчих здібностей школярів показує, що в структуру цих здібностей входять такі компоненти: рівень розвитку, предметна спрямованість, афективність (інтерес).

Проблемам розвитку інтелектуальних здібностей студентів педагогічного училища при вивченні біологічних дисциплін приділяється ще недостатньо уваги. Більшість досліджень стосуються розумового відпрацювання, засвоєння знань на основі проникнення в сутність навчального матеріалу, розкриваються деякі аспекти формування знань на основі інтелектуально-пізнавальних процесів. Оскільки вивчення курсу «Анатомія,фізіологія, патологія дитини з основами генетики» у педагогічному училищі є надзвичайно важливим для формування професійних компетентностей майбутнього педагога , то ми ставили за мету обґрунтувати деякі шляхиформування інтелектуальних умінь студентів під час вивчення анатомії.

З аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури бачимо, що ідею важливості інтелектуального розвитку людини підтримували відомі мислителі і педагоги. Зокрема. Аристотель,Я.А.Коменський, М. Монтессорі і ін. Українські вчені О.Я.Савченко, А.М. Алексюк, І.Д.Бех також досліджували основні складові інтелектуального розвитку особистості, загальні умови організації навчального процесу, який сприяв би формуванню інтелектуальних умінь учнів. Таким чином було встановлено, що інтелект людини можна визначити як систему її розумових здібностей, які виявляються в певних інтелектуальних вміннях і проявляються в навчально-пізнавальній діяльності. Вважається, що найінтенсивніше розвиток інтелекту проходить під час активного засвоєння і творчого використання знань.

Розв'язати проблему інтелектуального розвитку школярів, особливо у початковій ланці навчання, де такі уміння починають формуватися, може лише високо інтелектуально розвинений, компетентний вчитель. У випускника педагогічного училища серед всіх інших компетенцій чільне місце повинні займати інтелектуальні уміння, тобто уміння використовувати свій інтелектуальний потенціал, уміння, які демонструють високий інтелектуальний рівень особистості, її розумові здібності. Згідно з висновками [4] інтелектуальні вміння - це сукупність дій і операцій по отриманню (уміння розуміти завдання в різних формулюваннях, уміння знаходити необхідну інформацію), переробці (уміння систематизувати запропоновану чи знайдену самостійно інформацію, уміння аргументувати власнівисловлювання, уміння знаходити помилки в інформації та вносити пропозиції щодо їх виправлення) і застосуванню ( уміння застосовувати інструментарій для використання інформації в професійній діяльності, уміння приймати оптимальні рішення чи варіативні рішення в складних ситуаціях) інформації в освітній діяльності.

Для студента важливим є уміння працювати з літературою. Уміння читати і осмислювати текст, виділяти в ньому головне є дуже важливим в сучасних умовах, коли комп'ютерні телекомунікаційні мережі «спокушають» студента можливістю «скачати» з Інтернету готові відомості (реферати, курсові роботи і ін.) позбавляючи його необхідності аналізувати навчальний матеріал, творчо його опрацьовувати на рівні практичного професійного застосування у майбутній діяльності, а тим само і інтелектуальних умінь. В зв'язку з цим важливого значення набуває при вивченні анатомії виконання студентами індивідуальних завдань по підготовці презентацій окремих питань особливостей структури, фізіології та патології систем органів, профілактики патологій. В ході виконання таких завдань студент повинен продемонструвати уміння віднайти необхідний матеріал, відібрати найважливіше, висловити своє враження, стисло і доступно донести свої думки до студентської аудиторії. Така діяльність дає можливість майбутньому педагогу розвивати уміння виділяти головне у прочитаному матеріалі, формулювати, висловлювати і аргументувати власну думку. Студенти з задоволенням виконують такі завдання, але ця діяльність потребує удосконалення, оскільки у значної кількості першокурсників ще не сформована здатність до лаконічного виділення головного. З метою розвитку інтелектуальних умінь пропонуємо на заняттях з анатомії також завдання на порівнювання, розвиток уваги, пам'яті, мислення. Виходячи з того, що питання будови тіла людини та її здоров'я вивчаються у початковій школі

( предмет «Я і Україна, Природознавство») , доцільним, на нашу думку , є використання методу моделювання педагогічного процесу, де студенти моделюють фрагменти уроків, що сприяє розвитку і інтелектуальних умінь, а саме: конструювати, моделювати , аналізувати.

Уміння спостерігати с одним із ключових умінь при вивченні фізіології. Спостереження стає засобом уточнення отриманих на лекціях знань. Виконання студентами практичних завдань сприяє формуванню найважливішого інтелектуального уміння - уміння мислити. Психологія розглядає мислення як «узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда» [3,с.299]. в процесі мислення людина доходить до розуміння суті явищ, формує поняття про них і практично оволодіває ними. Мислення - це завжди пошук нового. Воно є самостійним та має продуктивний , творчий характер. Виконуючи практичні завдання, студент відкриває для себе щось нове, досі невідоме. Завдання ж викладача полягає у організації розумової активності студента, активізації його самостійної пізнавальної діяльності, що є основою розвитку інтелектуальних умінь.

Література

1. Берулава Г. А. Психодиагностика умственного развития учащихся / Г. А.

Берулава. – Новосибирск:Изд-во НГПИ, 1990.–254 с.

2. Загальна психологія : підручник / за заг. ред. академіка С. Д. Максименка.

–[2-ге вид., переробл. і доп.]. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.

3. Мясоїд П.А. Загальна психологія : [ навчальний посібник ] / П.А.Мясоїд. –

К.: Виша школа,2005. – 487с.

4. Таренко Л.Б. Формирование интеллектуальных умений

средствами информационно-коммуникационных технологий // Весник

ТИСБИ. – 2008.
Анотація. Приходько С. В., Довгаль Н. М. Розвиток інтелектуальних вмінь студентів педагогічного училища при вивченні анатомії. У статті пропонуються підходи до формування і розвитку інтелектуальних вмінь студентів педагогічного училища - майбутніх вчителів початкової школи при вивченні анатомії.

Ключові слова: інтелектуальні уміння, робота з літературою, практичні завдання, мислення.

Аннотация. Приходько С. В., Довгаль Н. М. Развитие интеллектуальных умений студентов педагогического училища при изучении анатомии. В статье предлагаются подходы к формированию и развитию интеллектуальных умений студентов педагогического училища - будущих учителей начальной школы при изучении анатомии.

Ключевые слова: интеллектуальные умения, робота с литературой, практические задания, мышление.

Summary. S. Ргіgodко, N. Dovgаl. Тhе development of the students’ intellectual skills of pedagogical college in studying anatomy. In the article we suggest approaches to the creation and the development of the students’ intellectual skills in pedagogical college – future teachers of elementary school in studying anatomy.

Кеуwords: іпtellectual skills, work with literature, рrасtісаl tаsкs, thіnking.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Педагогічним працівникам працювати над організацією системи контролю...
Керівникам мо вчителів початкових класів, словесності та вчителів природничо-математичного циклу Чистяковій Г. Ф., Крюковій Н. А.,...

План роботи районних методичних об`єднань вчителів початкових класів
Методичне об`єднання вчителів початкових класів у 2010 – 2011навчальному році працювало над забезпеченням реалізації науково- методичної...

Міський семінар методичного об ’ єднання вчителів початкових класів
«Компетентнісно орієнтовне навчання в процесі формування творчої особистості молодших школярів.»

Рмо вчителів початкової школи
Матеріали ІІІ засідання творчої групи вчителів початкових класів Кіровського району

16 лютого 2012 року на базі навчально виховного комплексу №148 «Планета...
«Планета щастя» відбулася творча зустріч вчителів початкових класів та природознавчих дисциплін з Бідою Дар’єю Дмитрівною, Заслуженим...

Аналіз роботи вчителів природничо математичних дисциплін
Укладач: Гострик В. В., керівник шкільного методичного об'єднання вчителів природничо-математичних дисциплін Криворізької спеціалізованої...

План роботи шкільного методичного об’єднання вчителів природничо-математичного
«Формування творчої особистості школяра в умовах інноваційних освітніх технологій»

План роботи шкільного методичного об’єднання вчителів природничо-математичного...
«Формування творчої особистості школяра в умовах інноваційних освітніх технологій»

«Організація роботи зі словниковими словами в початкових класах»...
Такий підхід учителя впливає на саморозвиток та самовираження дитини, а це підґрунтя для формування особистості в майбутньому

Формування продуктивно – творчої компетентності учнів на уроках природознавчих дисциплін. Слайд1
Використання мультімедії з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




p.ocvita.com.ua
Головна сторінка